Верховна Рада України не скасувала податок, а навпаки — ухвалила законопроєкт №16051-1, який скасовує пільгу та запроваджує ПДВ у розмірі 20% на посилки з іноземних маркетплейсів (AliExpress, Temu, Amazon тощо) вартістю до 150 євро.
Головні деталі нових правил:
- Ставка ПДВ: 20% на всі комерційні посилки з 0 євро (до цього посилки до 150 євро не оподатковувалися).
- Хто сплачує: ПДВ автоматично нараховуватиме та стягуватиме сам іноземний маркетплейс під час оплати товару на сайті.
- Коли почне діяти: Нові правила запрацюють не раніше 1 липня 2027 року (після технічного впровадження систем маркетплейсами).
- Що залишилося без податків:
- Некомерційні приватні посилки (подарунки від фізичних осіб) вартістю до 45 євро.
- Товари для потреб безпеки й оборони (зокрема для сил оборони та енергетичне обладнання).
- Особисті речі в несупроводжуваному багажі вартістю до 150 євро.
- Правила для посилок понад 150 євро: Залишаються без змін — 10% ввізного мита та 20% ПДВ на суму перевищення 150 євро.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкти №16051-1 та №15460, які скасовують багаторічну податкову пільгу та запроваджують 20% ПДВ на міжнародні поштові та експрес-відправлення вартістю до 150 євро
. Нові правила дистанційної торгівлі та адміністрування податку через іноземні маркетплейси почнуть діяти не раніше 1 липня 2027 року з метою забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету та виконання міжнародних зобов’язань.
розбираємо чому так відбулося та як було ? Аналітична в викладав від експертів центру прввв ЛексЮкрейн:
Кінець епохи «безподаткового» шопінгу: як і чому Україна запроваджує ПДВ на посилки до 150 євро
Український ринок електронної комерції та транскордонної торгівлі готується до масштабної трансформації. Верховна Рада України ухвалила в цілому революційні законопроєкти №16051-1 та №15460. Головне нововведення, яке сколихнуло суспільство — повне скасування податкової пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Відтепер кожна комерційна покупка на іноземних майданчиках, починаючи з нуля євро, підлягатиме оподаткуванню податком на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%.
Цей крок завершує багаторічні дискусії між прихильниками вільного інтернет-шопінгу та лобістами національного ритейлу. Для мільйонів українців, які звикли замовляти дешеві товари на AliExpress, Temu, Amazon чи Shein, правила гри змінюються назавжди.
1. Історичний екскурс: як еволюціонував ліміт на посилки
Щоб зрозуміти масштаб змін, варто згадати, як держава регулювала міжнародні відправлення протягом останнього десятиліття:
- До 2019 року в Україні діяв ліміт у 150 євро. Будь-яка посилка, дешевша за цю суму, не обкладалася жодними податками.
- З 2019 по 2022 роки влада знизила цей поріг до 100 євро. Це викликало хвилю обурення, логістичні колапси на пошті та призвело до появи схем із дробленням замовлень.
- У квітні 2022 року, в розпал повномасштабного вторгнення, ліміт повернули до 150 євро, щоб підтримати громадян і дозволити їм безперешкодно замовляти необхідні речі (ліхтарі, павербанки, одяг) з-за кордону.
Проте фінансова криза, затяжна війна та дефіцит бюджету змусили уряд шукати нові джерела наповнення скарбниці. Скасування пільги для дрібних посилок стало логічним, хоч і непопулярним кроком.
2. Анатомія закону: що саме зміниться?
Нове законодавство повністю переформатує правила дистанційної торгівлі (B2C — Business to Consumer). Основні зміни виглядають так:
ПДВ з першого цента
Раніше, якщо ви купували чохол для телефона за 5 євро, ви платили рівно 5 євро. Тепер до вартості будь-якого комерційного товару додаватиметься 20% ПДВ. Тобто товар вартістю 100 євро обійдеться покупцеві у 120 євро.
Модель IOSS (Import One-Stop Shop)
Головний страх покупців — це необхідність стояти в чергах на митниці або вручну заповнювати декларації за кожну дрібничку. Держава врахувала це і впроваджує європейську модель IOSS.
Податок стягуватиметься безпосередньо в момент покупки на сайті (наприклад, AliExpress чи Temu). Маркетплейс сам розраховуватиме ПДВ, додаватиме його до фінального чека, акумулюватиме кошти і раз на місяць перераховуватиме їх до державного бюджету України. Для кінцевого споживача процес покупки візуально не зміниться, окрім зростання підсумкової суми.
Терміни впровадження
Реформа не відбудеться миттєво. Закон передбачає тривалий перехідний період. Нові правила набудуть чинності не раніше 1 липня 2027 року. Цей час необхідний для того, щоб Державна податкова служба, Митниця та міжнародні технологічні гіганти інтегрували свої IT-системи для автоматичного обміну даними та адміністрування податку.
3. Чому влада пішла на цей крок?
Ініціатори законопроєкту висувають три ключові аргументи на користь скасування пільги.
По-перше: Вирівнювання умов для внутрішнього бізнесу
Українські ритейлери давно скаржилися на дискримінацію. Вітчизняний магазин імпортує товар офіційно, платить мито, ПДВ при ввезенні, утримує штат, сплачує податки з зарплат і фінансує оренду. У результаті той самий гаджет в Україні коштує значно дорожче, ніж на умовному китайському сайті, звідки фізична особа могла замовити його без жодних податків. Новий закон має усунути цей перекіс.
По-друге: Наповнення оборонного бюджету
За попередніми оцінками Міністерства фінансів, оподаткування дрібних посилок принесе до бюджету додаткові мільярди гривень щороку. Оскільки всі внутрішні податки в Україні зараз спрямовуються виключно на фінансування Збройних Сил та оборонного сектору, цей крок позиціонується як патріотична необхідність.
По-третє: Євроінтеграція
Україна зобов’язалася гармонізувати своє податкове законодавство з директивами Європейського Союзу. У ЄС аналогічну пільгу (там вона становила 22 євро) скасували ще 1 липня 2021 року. Відтоді в Європі діє правило: ПДВ платиться з будь-якої імпортної покупки, незалежно від її вартості. Україна просто дублює європейський досвід.
4. Винятки із правил: що НЕ оподатковуватиметься?
Закон не є тотально репресивним і залишає кілька важливих «безпекових клапанів» для звичайних громадян:
- Некомерційні посилки (C2C — Consumer to Consumer): Якщо родичі чи друзі з-за кордону висилають вам особистий подарунок, він не обкладатиметься ПДВ, якщо його задекларована вартість не перевищує 45 євро.
- Гуманітарна допомога та товари для фронту: Пільги зберігаються для товарів, що йдуть на потреби безпеки та оборони. Дрони, тепловізори, рації, а також децифітне енергетичне обладнання (генератори, екофлоу), що імпортуються для критичних потреб, звільняються від оподаткування.
- Особисті речі: Несупроводжуваний багаж (наприклад, ваші власні речі, які ви пересилаєте поштою під час переїзду) лімітується старим порогом у 150 євро без нарахування податків.
5. Наслідки для українців: як відреагує ринок?
Зростання цін та зміна поведінки споживачів
Очевидно, що товари на іноземних маркетплейсах стануть дорожчими рівно на 20%. Для дешевих дрібниць (чохли, кабелі, біжутерія за 2-3 долари) це підвищення буде майже непомітним. Проте для дорожчої електроніки, брендового одягу чи інструментів вартістю 100–140 євро переплата у 20–28 євро стане відчутною. Частина покупців повернеться до українських магазинів, оскільки різниця в ціні нівелюється швидкістю доставки та наявністю локальної гарантії.
Удар по «сірому» мікробізнесу
Не секрет, що лімітом у 150 євро масово зловживали дрібні підприємці. Вони замовляли комерційні партії товарів (наприклад, 10 посилок на день на імена різних родичів та знайомих — так званих «фунтів»), а потім перепродавали ці речі через Instagram чи OLX без сплати податків. Нова схема з ПДВ з першого цента робить такий бізнес економічно невигідним.
Навантаження на поштових операторів
Попри те, що модель IOSS покликана автоматизувати процес, на поштові служби («Нова пошта», «Укрпошта», Meest) ляже колосальне аналітичне та логістичне навантаження. Їм доведеться чітко адмініструвати, які маркетплейси вже сплатили ПДВ через систему IOSS, а які ні. Якщо платформа не інтегрована в українську систему, поштовому оператору доведеться самостійно виступати податковим агентом, що може сповільнити швидкість обробки посилок на складах у перші місяці роботи системи.
6. Закордонний досвід: як це працює в ЄС?
Коли у 2021 році Євросоюз скасував ліміт у 22 євро, експерти прогнозували колапс транскордонної торгівлі. Проте адаптація пройшла відносно м’яко. Великі гравці (такі як AliExpress) миттєво підлаштувалися під систему IOSS. На сайтах з’явилося маркування «Ціна з урахуванням ПДВ для вашої країни».
Кількість замовлень з Китаю в ЄС у перші пів року просіла приблизно на 15–20%, але згодом ринок стабілізувався. Споживачі звикли до нових цін, а європейські локальні виробники дійсно отримали приріст замовлень. Очікується, що Україна пройде схожий шлях, але з урахуванням специфіки воєнного стану та нижчої купівельної спроможності населення.
Висновки
Ухвалення законопроєктів про скасування ліміту у 150 євро — це болюче, але неминуче рішення на шляху до європейської інтеграції та фінансової самодостатності держави в умовах війни. Реформа ліквідує велику податкову «дірку», через яку вимивалися кошти з бюджету та пригнічувався внутрішній виробник.
Головне завдання для держави зараз — використати надане вікно можливостей до 1 липня 2027 року, щоб побудувати бездоганну цифровий та митний комерційний простір. Якщо система автоматичного стягнення ПДВ запрацює без збоїв, українці отримають цивілізовані європейські правила гри, а бюджет — необхідне фінансування. Якщо ж IT-інфраструктура дасть збій, країна ризикує отримати затяжні затримки на кордоні та розквіт нових контрабандних схем.
