«Як юристу мені особливо цікаво спостерігати, як окремі автори петицій намагаються вирішити питання мобілізації шляхом нехитрої юридичної конструкції: немає дітей — отже, немає підстав нести військовий обов’язок на загальних підставах» — правознавець Вікторії Корєтнік.
Виглядає ефектно. Щоправда, до права це має досить опосередкований стосунок.
Наявність чи відсутність дітей сама по собі не є критерієм, який визначає конституційну цінність громадянина, його обсяг прав або ступінь обов’язку перед державою. І тим більше батьківство не може автоматично перетворюватися на своєрідну юридичну «пільгу», а його відсутність — на підставу для додаткового обов’язку.
Посилатися при цьому на рівність громадян перед законом особливо цікаво. Адже юридична рівність — це не механічне правило «одна стать = однаковий набір обов’язків за будь-яких обставин». Законодавець має обґрунтувати, чому саме запропонована диференціація є необхідною, легітимною та пропорційною.
А тепер головне юридичне питання: чому саме жінка без дітей повинна отримати інший правовий статус, ніж жінка з дітьми?
Тому що вона не здійснює догляд за дитиною? Добре. Але тоді за такою логікою доведеться послідовно оцінювати не лише факт наявності дітей, а й догляд за батьками, стан здоров’я близьких, сімейні обставини, фактичне утримання інших осіб та безліч інших факторів.
І тут ми дуже швидко отримаємо не закон, а юридичний конструктор із соціальної інженерії, де кожній категорії громадян можна придумати окремий обсяг обов’язків залежно від її життєвої ситуації.
Щодо пропозиції встановити однакові правила військового обов’язку для чоловіків і жінок — це вже інше питання, яке справді може бути предметом серйозної суспільної та конституційно-правової дискусії.
Але аргумент «у жінки немає дітей, тому її слід мобілізувати» — це не правова аргументація. Це лише вихідна теза, яку ще потрібно довести з точки зору Конституції, законодавства, принципу рівності та пропорційності.
Тому називати таку пропозицію «більш справедливим розподілом обов’язків» дещо передчасно.
У праві недостатньо оголосити ідею справедливою. Потрібно ще пояснити, чому саме вона є законною.
Інакше замість принципу рівності ми отримаємо дуже своєрідну формулу: чим менше у людини сімейних обов’язків, тим більше обов’язків держава може їй додати. З юридичної точки зору конструкція, м’яко кажучи, дискусійна.
