Бронювання військовозобов’язаних в Україні можуть переглянути: які обмеження готує уряд для підприємств
Уряд України готує оновлення правил бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. Запропоновані зміни передбачають скорочення допустимої кількості заброньованих працівників в окремих галузях, перегляд принципів розрахунку відповідних квот і посилення контролю за наданням підприємствам статусу критично важливих.
За оприлюдненою інформацією, нова система може торкнутися підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетичних компаній, організацій комунальної сфери та інших підприємств, які мають право бронювати працівників.
Водночас у представлених відомостях залишаються відкритими питання щодо долі вже оформлених бронювань, якщо їхня кількість перевищуватиме нові запропоновані обмеження. Також, згідно з вихідною публікацією, публічне обговорення проєкту не планується.
Які зміни можуть відбутися в системі бронювання
1. Скорочення квот для оборонної промисловості та енергетики
Одна з найсуттєвіших пропозицій стосується граничної кількості працівників, яких підприємства зможуть бронювати від мобілізації.
Наразі для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі передбачена можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників. Згідно з проєктом, цей показник можуть обмежити рівнем 85%.
Таким чином, навіть підприємства, які працюють у стратегічно важливих сферах, можуть зіткнутися з необхідністю переглянути кадрову політику та визначити, які працівники зможуть зберегти бронювання після запровадження нових правил.
Зміни торкнуться й комунальної інфраструктури. Для підприємств, що забезпечують теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також займаються поводженням із відходами, граничну частку бронювання пропонують зменшити з 75% до 60%.
Йдеться про організації, від безперебійної роботи яких залежить забезпечення населення базовими послугами. Якщо запропоновані норми затвердять, таким роботодавцям доведеться враховувати нові обмеження під час планування чисельності персоналу.
Важливо наголосити, що йдеться про положення проєкту, який готується, а не про підтверджене набрання новими правилами чинності.
2. Зміна принципу розрахунку кількості заброньованих працівників
Ще одна запропонована новація стосується визначення чисельності працівників, на підставі якої розраховуватиметься допустима квота бронювання.
За оприлюдненими відомостями, з розрахункової бази планують виключити працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації. До таких категорій належать, зокрема, окремі студенти, особи, які здійснюють догляд за людьми, що його потребують, а також батьки трьох дітей, якщо вони відповідають установленим законом умовам.
Це означає, що під час визначення можливої кількості бронювань враховуватимуть не всіх працівників підприємства, а меншу чисельність персоналу.
Розглянемо приклад. Якщо на підприємстві працюють 100 осіб, із яких 20 уже мають законну відстрочку, після виключення цих працівників розрахункова база становитиме 80 осіб.
Якщо до цієї бази застосовується квота в розмірі 50%, підприємство зможе розраховувати на 40 бронювань замість 50, які отримувалися б під час розрахунку від початкової чисельності у 100 працівників.
Отже, зміна методики може зменшити кількість працівників, яких підприємство зможе забронювати, навіть якщо загальна чисельність персоналу залишиться незмінною.
Для роботодавців це означає необхідність повторно оцінити кадрові можливості та перевірити, як нові правила вплинуть на чинні показники бронювання.
3. Новий порядок ухвалення рішень щодо статусу критично важливого підприємства
Проєкт також передбачає зміну ролі Координаційного центру при Кабінеті Міністрів України.
За оприлюдненою інформацією, до складу цього органу планують включити 17 осіб, які представлятимуть державні структури, зокрема Службу безпеки України, Головне управління розвідки, Службу зовнішньої розвідки та Національну поліцію.
Передбачається, що рекомендації Координаційного центру стануть необхідною умовою для отримання підприємством статусу критично важливого у випадках, передбачених проєктом, а також для встановлення квоти бронювання понад 50%.
Таким чином, процедура визначення права підприємства на розширене бронювання може стати більш централізованою. Рішення залежатиме не лише від відповідності встановленим вимогам, а й від рекомендацій нового координаційного органу.
Крім того, Центр, згідно з описом проєкту, зможе рекомендувати позбавлення підприємства раніше наданого статусу критично важливого.
Водночас у вихідній публікації зазначається, що наразі не визначено конкретних строків ухвалення таких рішень, вичерпних критеріїв оцінювання та порядку їх оскарження.
Відсутність детального регулювання цих питань може викликати додаткові запитання в роботодавців. Підприємствам важливо розуміти, на яких підставах може переглядатися їхній статус, які документи потрібно буде надати та як діяти в разі незгоди з ухваленим рішенням.
Остаточні наслідки цієї ініціативи залежатимуть від змісту затвердженого нормативно-правового акта та порядку його застосування.
4. Міністерства та обласні адміністрації переглянуть критерії критичності
Окремий пункт проєкту стосується галузевих вимог, за якими підприємства отримують статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Згідно з оприлюдненою інформацією, міністерства та обласні державні адміністрації мають до 20 жовтня переглянути й оновити відповідні критерії.
Це передбачає повторне оцінювання вимог, яким повинні відповідати підприємства в конкретних сферах діяльності, щоб претендувати на отримання або збереження необхідного статусу.
Для бізнесу такий перегляд має практичне значення. Якщо галузеві вимоги зміняться, організаціям може знадобитися додатково підтвердити свою значущість, відповідність установленим показникам і виконання передбачених умов.
Особливу увагу роботодавцям варто приділити документам, фінансовим показникам та іншим відомостям, які використовуються під час визначення критично важливого значення підприємства.
Водночас конкретні наслідки для кожної галузі можна буде оцінити після оприлюднення остаточних критеріїв і роз’яснення порядку їх застосування.
Скільки працівників в Україні вже заброньовано від мобілізації
За даними, наведеними у вихідній публікації, станом на вересень поточного року в Україні налічувалося близько 1,4 мільйона заброньованих працівників.
Найбільша кількість таких працівників припадала на переробну промисловість.
У публікації також зазначається, що за два роки середня заробітна плата на підприємствах, які мають статус критично важливих, зросла на 55%. Одночасно збільшилися й податкові надходження.
Ці показники характеризують економічну роль підприємств, які використовують механізм бронювання для збереження необхідних кадрів. Для багатьох роботодавців можливість залишити ключових фахівців на робочих місцях має значення для продовження виробництва, виконання зобов’язань і підтримання безперервної роботи.
Водночас запропонований перегляд правил може вимагати від компаній адаптації до нових обмежень і додаткового оцінювання кадрових ресурсів.
Як зміни можуть вплинути на роботодавців і працівників
Якщо урядовий проєкт буде ухвалено в описаному вигляді, підприємствам, які використовують механізм бронювання, доведеться перевірити, чи відповідають вони новим умовам.
Насамперед роботодавцям необхідно буде оцінити допустиму квоту з урахуванням оновленої розрахункової бази. Особливо важливо перевірити, скільки працівників мають самостійні законні підстави для відстрочки та як їх виключення вплине на розрахунок кількості бронювань.
Також компаніям слід стежити за змінами галузевих критеріїв критичності та можливими додатковими вимогами до підтвердження свого статусу.
Окреме питання — подальша доля вже наданих бронювань. У вихідному повідомленні зазначається, що проєкт поки не містить чітких роз’яснень щодо бронювань, кількість яких перевищуватиме нові ліміти. Тому до появи остаточних норм не можна однозначно стверджувати, у який спосіб регулюватимуться такі випадки.
Працівникам, зі свого боку, важливо враховувати, що обговорювані зміни наразі стосуються проєкту. Саме повідомлення про підготовку документа ще не означає автоматичного припинення раніше наданої відстрочки або негайної зміни умов бронювання.
Що відомо на цей момент
Підготовлений урядовий проєкт передбачає перегляд одразу кількох елементів системи бронювання військовозобов’язаних:
- Зменшення квот для оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%.
- Скорочення квот для підприємств теплопостачання, водоканалів і сфери поводження з відходами з 75% до 60%.
- Зміну розрахункової бази шляхом виключення працівників, які вже мають законну відстрочку.
- Посилення ролі Координаційного центру при Кабміні під час визначення статусу критично важливого підприємства та погодження підвищених квот.
- Можливість рекомендувати скасування раніше наданого статусу критично важливого.
- Оновлення галузевих критеріїв міністерствами та обласними адміністраціями до 20 жовтня.
Водночас залишаються відкритими питання щодо застосування нових обмежень до чинних бронювань, критеріїв ухвалення рішень Координаційним центром і порядку оскарження його рекомендацій.
Головне: наразі йдеться про підготовку змін. Щоб визначити реальні наслідки для конкретного підприємства або працівника, необхідно дочекатися остаточного тексту постанови, її офіційного оприлюднення та дати набрання чинності.
