Як оформити спадщину у цьому році: строки, звернення до нотаріуса та порядок отримання майна
Оформлення спадщини в Україні передбачає дотримання встановленої законом процедури. Спадкоємцю необхідно визначити, коли та за яким місцем відкрилася спадщина, з’ясувати, чи потрібно подавати заяву нотаріусу, не пропустити строк для прийняття майна та оформити документи, що підтверджують спадкові права.
Всі нюанси докладно в матеріалі нашого центру права та захисту ЛексЮкрейн
Помилки на будь-якому з цих етапів можуть ускладнити отримання спадкового майна. Тому важливо заздалегідь розібратися в основних правилах спадкування та порядку взаємодії з нотаріусом.
Коли виникає право на спадщину
Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті фізичної особи або оголошення її померлою в судовому порядку.
Зазвичай часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця. Якщо особу оголошено померлою, цей момент визначається відповідно до судового рішення та положень законодавства.
Дата відкриття спадщини має важливе юридичне значення, оскільки з нею пов’язаний початок обчислення строків для прийняття спадкового майна. Саме тому під час оформлення спадщини необхідно мати документ, який підтверджує факт смерті, а також перевірити дату її державної реєстрації.
Де відкривається спадщина та до якого нотаріуса звертатися
За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання померлого. Якщо встановити його неможливо, закон передбачає альтернативні варіанти визначення такого місця.
Зокрема, враховується місцезнаходження нерухомого майна спадкодавця або його основної частини. Якщо нерухомість розташована за різними адресами, місце відкриття спадщини може визначатися за місцезнаходженням одного з об’єктів відповідно до встановлених правил.
Коли у складі спадщини немає нерухомості, враховується місцезнаходження основної частини рухомого майна. Наявність такого майна може підтверджуватися реєстраційними документами на транспортні засоби, банківськими документами, відомостями щодо цінних паперів та іншими доказами.
Для окремих категорій осіб передбачені спеціальні правила. Наприклад, після смерті військовослужбовця строкової служби або особи, яка навчалася поза місцем проживання, місце відкриття спадщини може визначатися за місцем проживання до призову чи вступу до навчального закладу. Окремі положення застосовуються також до осіб, які проживали в соціальних установах, перебували в установах виконання покарань або мешкали на території релігійних споруд.
Якщо останнє місце проживання спадкодавця було за кордоном, питання визначається з урахуванням Закону України «Про міжнародне приватне право».
За загальним правилом спадкова справа відкривається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Водночас для окремих територій, де тривають бойові дії, які є тимчасово окупованими або де органи державної влади не здійснюють свої повноваження в повному обсязі, передбачено спеціальний порядок. У таких випадках спадкову справу можна відкрити в іншого нотаріуса відповідно до чинних правил.
Якщо спадкоємець не знає, чи вже відкрита спадкова справа, він може звернутися до нотаріуса зі свідоцтвом про смерть або іншим документом, що підтверджує смерть особи. За допомогою Спадкового реєстру нотаріус може перевірити наявність справи та повідомити, у кого вона перебуває.
Хто може успадкувати майно
Спадкоємцями можуть бути особи, зазначені в заповіті. Якщо заповіту немає, його визнано недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від неї, а також якщо заповіт охоплює не все майно, спадкування може відбуватися за законом.
Коло спадкоємців за законом визначається положеннями статей 1261–1265 Цивільного кодексу України. Черговість спадкування залежить від родинних та інших передбачених законом зв’язків зі спадкодавцем.
Спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від неї. Важливо враховувати, що прийняття спадщини не дозволяє вибрати лише окремі активи, відмовившись від інших. Якщо особа приймає частину спадщини, вона вважається такою, що прийняла всю спадщину, яка їй належить.
Окремі правила діють для осіб, які постійно проживали разом із померлим на момент відкриття спадщини. За загальним правилом вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом установленого строку не заявили про відмову від неї.
Факт спільного постійного проживання може підтверджуватися витягом із реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання або іншими належними документами.
Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою цивільною дієздатністю також вважаються такими, що прийняли спадщину, крім передбачених законом випадків відмови від неї.
За статтею 1268 Цивільного кодексу України прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття, незалежно від моменту фактичного прийняття.
Як подати заяву про прийняття спадщини
Якщо спадкоємець не проживав постійно зі спадкодавцем на момент його смерті, для прийняття спадщини необхідно подати відповідну заяву нотаріусу.
Заява оформлюється письмово та подається особисто спадкоємцем. Представник, який діє за довіреністю, не може замінити спадкоємця під час подання такої заяви.
Особа, яка досягла 14 років, має право самостійно подати заяву про прийняття спадщини без згоди батьків або піклувальника. Від імені малолітньої чи недієздатної особи заяву подають батьки, усиновлювачі або опікун відповідно до законодавства.
Існує кілька способів передати заяву нотаріусу:
- Особисте звернення. Спадкоємець приходить до нотаріуса та подає заяву безпосередньо. У такому разі окреме нотаріальне засвідчення підпису не потрібне.
- Надсилання поштою. Заяву можна направити поштовим відправленням із дотриманням вимог щодо засвідчення справжності підпису.
- Електронне подання. Законодавство передбачає можливість передати заяву засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису або відповідного удосконаленого електронного підпису.
Якщо заява надійшла поштою або електронними засобами, нотаріус може відкрити спадкову справу, після чого повідомляє спадкоємця про необхідність виконати подальші вимоги. Залежно від обставин може знадобитися надіслати паперову заяву з нотаріально засвідченим підписом або особисто відвідати нотаріуса.
Заяву про прийняття спадщини можна відкликати протягом строку, встановленого для її прийняття. Для особи, яка постійно проживала зі спадкодавцем, підставою для відкриття спадкової справи є, зокрема, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Який строк установлено для прийняття спадщини
Загальний строк для прийняття спадщини становить шість місяців із часу її відкриття. Протягом цього періоду спадкоємець, який повинен подати заяву, має звернутися до нотаріуса.
В окремих ситуаціях застосовується спеціальний строк. Якщо право певної особи на спадкування виникає через те, що інші спадкоємці не прийняли спадщину або відмовилися від неї, для неї встановлюється тримісячний строк від відповідного моменту. Якщо часу, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Також слід враховувати спеціальне правило, передбачене для періоду воєнного стану та двох років після його припинення або скасування. У визначених законом випадках, коли державна реєстрація смерті відбулася пізніше ніж через місяць після смерті особи або дати, з якої її оголошено померлою, строк прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті.
Оскільки обчислення строку залежить від конкретних обставин, спадкоємцю варто перевірити дату смерті, дату її державної реєстрації та наявність підстав для застосування спеціальних норм.
Що робити, якщо строк прийняття спадщини пропущено
Якщо спадкоємець не подав заяву протягом установленого строку та не вважається таким, що прийняв спадщину, за загальним правилом він вважається таким, що її не прийняв.
Проте пропуск строку не завжди означає остаточну втрату можливості оформити спадкові права. Цивільний кодекс України передбачає два основні механізми розв’язання такої ситуації.
Перший варіант — отримати письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину. За наявності такої згоди особа, яка пропустила строк, може подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Другий варіант — звернутися до суду. Якщо строк пропущено з поважної причини, суд за позовом спадкоємця може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Під час підготовки до судового розгляду важливо зібрати документи, які підтверджують обставини пропуску строку, та оцінити, чи можуть вони бути визнані поважними. Результат залежить від конкретних фактів і доказів.
Як отримати свідоцтво про право на спадщину
Після прийняття спадщини спадкоємець має право звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Цей документ підтверджує його спадкові права на відповідне майно.
Свідоцтво видається кожному спадкоємцеві окремо. У ньому зазначаються також інші спадкоємці та їхні частки у спадковому майні.
Зазвичай отримати свідоцтво можна після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини. Для цього спадкоємець подає відповідну заяву та документи, необхідні для підтвердження права на спадкове майно.
Водночас відсутність свідоцтва сама по собі не означає, що спадкоємець утратив право на спадщину. Однак якщо до її складу входить нерухомість, майнові права з обтяженнями або інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації, необхідно оформити свідоцтво відповідно до вимог закону.
Особливі правила застосовуються, якщо спадкоємцем є дитина, зачата за життя спадкодавця, але народжена після його смерті. У такому випадку видача свідоцтва та розподіл спадкового майна можливі після народження дитини.
У виняткових випадках, за наявності істотних обставин, нотаріус може дозволити отримати частину банківського вкладу померлого ще до завершення строку для прийняття спадщини.
Законодавство не встановлює кінцевого строку, протягом якого спадкоємець, який уже прийняв спадщину, обов’язково повинен отримати свідоцтво. Проте відкладати оформлення документів не варто, особливо коли йдеться про нерухомість або майно, для розпорядження яким необхідна державна реєстрація прав.
Як уникнути проблем під час оформлення спадщини
Щоб зменшити ризик затримок і спорів, спадкоємцю варто послідовно виконати кілька дій:
- Отримати документ, що підтверджує смерть спадкодавця, та з’ясувати дату державної реєстрації смерті.
- Визначити місце відкриття спадщини й перевірити, чи вже заведена спадкова справа.
- З’ясувати, чи є заповіт, хто має право на спадкування та які документи підтверджують родинні зв’язки або інші підстави спадкування.
- Перевірити, чи потрібно подавати заяву про прийняття спадщини, та не пропустити відповідний строк.
- Підготувати документи на спадкове майно й звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, коли для цього настануть законні підстави.
Висновок. Оформлення спадщини в Україні потребує уваги до строків, правильного визначення місця відкриття спадщини та належного документального підтвердження прав. Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, не може особисто звернутися до нотаріуса, пропустив строк або зіткнувся зі спором між родичами, доцільно заздалегідь отримати юридичну консультацію щодо можливих способів оформлення спадкових прав.
Матеріал підготовлено на основі наданої статті. Перед практичним застосуванням необхідно перевірити чинну редакцію законодавства та правила, що діють на дату звернення до нотаріуса.
