Безумовно, епідемія і карантин не відноситься до нормальних бізнес-ризиків. Це форс-мажор. Обставини надзвичайні і виняткові, непередбачені і неминучі.
Зрозуміло, між епідемією і введенням карантину з одного боку, і падінням продажів, збитками і неможливістю виконання зобов’язань з іншого — існує причинно-наслідковий зв’язок. І навіть якщо Торгово-промислова палата з цим не погоджується, навіть якщо у вас немає сертифіката, форс-мажор об’єктивно існує.
Дійсно, форс-мажор — це не означає, що можна кинути своїх контрагентів. Це означає, що форс-мажор звільнить від відповідальності, але заплатити за оренду, сервер, підписки, послуги підрядників і постачальників доведеться потім, після форс-мажору.
Форс-мажор означає, що можна і потрібно домовлятися. Чи не вимагати, а просити. Про відстрочку, розстрочку, зниження орендної плати і т.д. Звичайно, мова не йде про те, щоб перерозподілити прибуток орендодавця в свою користь, а про те, щоб скоротити збитки обох сторін.
Юридична сторона. По-перше, конкретне форс-мажорна обставина, як підставу звільнення від відповідальності за порушення договору, не обов’язково повинно бути вказано в самому договорі.
Якщо договір підпорядковується праву України, а настали обставини за своїми характеристиками можна віднести до непереборної сили, то це форс-мажор.
Якщо така обставина є в статті 14-1 Закону про торгово-промислові палати, то це тим більше форс-мажор. Для вас це форс-мажор, якщо це спричинило неможливість виконати зобов’язання.
Форс-мажор у цивільно-правових або господарсько-правових відносинах може підтверджуватися і іншим документом, не тільки сертифікатом ТПП (торгово-промислова палата). І в договорі сторони теж можуть узгодити інший порядок підтвердження форс-мажору.
Природно, ТПП і суди можуть і будуть стверджувати, що без сертифіката ТПП про форс-мажорі не обійтися. Це значно знижує навантаження на суди і позбавляє від необхідності давати оцінку іншим доказам, приймати на себе відповідальність за цю оцінку. Але відкрию секрет — навіть при наявності сертифіката про форс-мажорі суд може не визнати це підставою для звільнення від відповідальності. Тому що за законом ні один доказ не є для суду вирішальним, а оцінює суд докази на свій розсуд.
Добре, коли форс-мажор описаний в договорі. Однак договір може зіграти і проти вас.
Якщо договором передбачено, що форс-мажор підтверджується тільки сертифікатом ТПП, значить така умова договору обов’язково для сторін.
ТПП в розмові посилається на те, що просити сертифікат можуть тільки ті суб’єкти, яким прямо заборонили працювати. Наприклад, кафе, ресторани. Але не отримати, а просити, а там подивимося, доведуть.
Згідно із законом під час карантину заборонено роботу суб’єктів, яка передбачає прийом відвідувачів. Як приклади, але не як вичерпний перелік випадків, наводяться:
заклади громадського харчування;
торгово-розважальні центри;
інші заклади розважальної діяльності;
фітнес-центри;
закладу культури;
закладу торговельного обслуговування населення;
закладу побутового обслуговування населення.
З закладів торгового обслуговування є винятки — не заборонено працювати за законом суб’єктам, які торгують вроздріб:
продуктами харчування;
паливом;
засобами гігієни;
ліками та медичними виробами;
послугами зв’язку;
банкам і страховикам.
Ресторанам і кафе можна працювати, якщо вони працюють на доставку.
Значить, як мінімум, перераховані вище суб’єкти, яким заборонили працювати, можуть претендувати на сертифікат ТПП про форс-мажорі, якщо форс-мажор спричинив невиконання договору. Але не тільки вони, а й інші суб’єкти, які приймають відвідувачів, оскільки перелік не є вичерпним.
Про причинний зв’язок. Закон говорить, що такі обставини будуть форс-мажором, якщо внаслідок їх настання виконати зобов’язання об’єктивно неможливо.
Експерти кажуть, що за законом відсутність грошових коштів не звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання. Така теза потребує уточнення — за законом відсутність грошей не вважається «випадком». А випадок (коли не виконали зобов’язання «випадково», — це не форс-мажор, це інша обставина (ст. 617 Цивільного кодексу).
Отже, в законі ніякої конкретики немає. Повернемося до причинного зв’язку і об’єктивної неможливості. Якщо гроші на рахунку є, то просто не виконувати зобов’язання, посилаючись на форс-мажор, не можна. Якщо грошей на рахунку немає бо немає продажів, а всі кошти витрачені на зарплату та податки, тоді можна думати в бік форс-мажору.
Але потрібно бути готовим, що суд може зайняти таку позицію, що причинний зв’язок і об’єктивну неможливість він побачить хіба що в разі краху всієї банківської системи і неможливості фізично провести розрахунки.
Ще експерти кажуть, що боржник не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов’язання за статтею 625 Цивільного кодексу, тому що це спеціальна норма, у неї пріоритет на загальною нормою про форс-мажорі.
Так, спеціальна, тільки вона стосується не всіх видів відповідальності, а тільки тих, які є в цій статті — індексації заборгованості і трьох відсотків річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Не потрібно плутати відсотки з неустойкою. Тому що індекс інфляції та відсотки річних це заходи, спрямовані на компенсацію знецінення грошей кредитору, вони не носять штрафний характер. Верховний Суд про це писав тут.
Тому для штрафних санкцій форс-мажор працює. Хоча якщо в договорі написано, що форс-мажор звільняє і від індексації і відсотків, від усіх відповідальності, тоді поборотися можна. Тому, що умови договору в даному випадку рулять, а кредитор на таку умову погодився при підписанні договору.
Що ще, крім форс-мажору
Існує стаття 652 ЦК: «Зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин». Ця норма говорить про те, що договір можна змінити чи розірвати через суд, якщо обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору змінилися настільки, що якби знали, то договір не укладали б зовсім, або уклали б на інших умовах.
Для цього потрібно довести, що:
в момент укладення договору сторони не передбачали таку зміну;
зацікавлена сторона при всій обачності і дбайливості не могла усунути ці обставини після їх виникнення;
виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Складно, але можна.
Ще є стаття 607 ЦК, яка говорить про те, що зобов’язання припиняється, якщо його неможливо виконати у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Також кодекс нам дав провину, як аргумент. Згідно зі статтею 614 ЦК, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності вини у формі умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, відсутність провини ще потрібно довести, тому що презумпція невинності тут не діє. Тобто переконати суд, що сторона вжила всіх заходів для належного виконання зобов’язання, які від неї залежать.
