Що означає фраза та відмітки: Не отримую страхові виплати у зв’язку з НВ/ПЗ — розʼяснює юрист Вікторія Корєтнік.
Фраза «Не отримує страхові виплати у зв’язку з НВ/ПЗ» означає, що особа не отримує соціальні виплати (пенсії, допомогу по непрацездатності, по втраті годувальника) через те, що ці виплати їй нараховує або намагається виплачувати Російська Федерація, або через те, що її статус неможливо підтвердити (наприклад, вона «зникла безвісти» або перебуває на окупованих територіях), що є ключовим для українського Пенсійного Фонду (ПФУ), щоб припинити/відновити виплати в Україні.
Що це означає?
- НВ/ПЗ: Це скорочення означає Невідсутність / Позниклий безвісти, а також може стосуватися неотримання виплат на окупованих територіях (ТОТ) чи від РФ.
- В умовах війни, якщо людина перебуває на тимчасово окупованих територіях або отримувала виплати від російських органів, український ПФУ може призупинити виплати, доки не отримає підтвердження, що людина не отримує їх там.
- Мета : Поставивши галочку «Не отримую…» в особистому кабінеті ПФУ або надавши відповідну заяву, людина підтверджує, що її виплати від РФ припинено, або вона їх там не отримує.
Як це вирішити (для пенсіонерів/одержувачів виплат):
- Через портал ПФУ: Зайдіть в особистий кабінет у розділ «Дистанційне інформування» та поставте відповідну галочку (про неотримання виплат від РФ/в Україні):
- Через відеоконференцзв’язок: Пройдіть ідентифікацію через відеодзвінок із працівником ПФУ, де зафіксується ваша відповідь.
- Поштою: Надішліть заяву та посвідчення про перебування в живих (якщо це стосується пенсії) поштою на адресу свого територіального органу ПФУ.
Це дозволяє продовжити (або відновити) отримання українських страхових виплат, якщо ви довели, що не отримуєте їх від іншої держави.
Ідентифікація пенсіонерів: необхідність, виклики та сучасні підходи
Ідентифікація пенсіонерів в Україні є важливим елементом функціонування пенсійної системи та соціального захисту громадян. В умовах цифровізації державних послуг, міграційних процесів і збройної агресії проти України питання підтвердження особи отримувачів пенсій набуло особливої актуальності. Основна мета ідентифікації полягає в забезпеченні справедливого та цільового використання бюджетних коштів, а також у запобіганні шахрайству.
Процедура ідентифікації передбачає підтвердження факту, що пенсіонер є живим та особисто отримує належні йому виплати. Це особливо важливо у випадках, коли пенсія перераховується на банківські рахунки або виплачується за довіреністю. В Україні ідентифікація здійснюється через органи Пенсійного фонду, банки, а також за допомогою електронних сервісів, зокрема порталу «Дія» та вебпорталу ПФУ.
Окрему категорію становлять пенсіонери з числа внутрішньо переміщених осіб та громадяни, які перебувають за кордоном. Для них держава впроваджує додаткові механізми дистанційної ідентифікації, зокрема відеоверифікацію. Такий підхід дозволяє зменшити фізичне навантаження на літніх людей і водночас зберегти контроль за виплатами. Проте на практиці це викликає низку труднощів: не всі пенсіонери мають доступ до інтернету, сучасних гаджетів або достатній рівень цифрової грамотності.
Соціальний аспект ідентифікації пенсіонерів не менш важливий. Для багатьох літніх людей ця процедура сприймається як додатковий стрес або недовіра з боку держави. Тому надзвичайно важливо забезпечити прозорість процесів, чітке інформування та можливість отримання консультацій. Працівники соціальних служб і банків мають діяти з урахуванням вікових та фізичних особливостей пенсіонерів, демонструючи повагу та терпіння.
Водночас ідентифікація є ефективним інструментом боротьби з тіньовими схемами. За даними контролюючих органів, регулярне підтвердження особи дозволяє виявляти випадки незаконного отримання пенсій, що сприяє економії державних коштів та підвищенню довіри суспільства до системи соціального забезпечення.
У перспективі система ідентифікації пенсіонерів в Україні має розвиватися у напрямі більшої автоматизації та зручності. Поєднання біометричних технологій, електронних реєстрів і міжвідомчої взаємодії може значно спростити процес, зробивши його майже непомітним для громадян. Водночас держава повинна гарантувати захист персональних даних та дотримання прав людини.
Отже, ідентифікація пенсіонерів — це не лише адміністративна процедура, а комплексний процес, що поєднує фінансову дисципліну, соціальну відповідальність і технологічний розвиток. Її ефективність залежить від балансу між контролем і турботою, який держава здатна забезпечити своїм найвразливішим громадянам.
