Польський Сейм ратифікував підготовлені зміни до Спецзакону про допомогу громадянам України на території Польщі. Дізнайтеся, що зміниться для українських біженців із наступного року!
Чи набули вже чинності поправки, внесені до Спецзакону?
У середу, 14 грудня Сейм Республіки Польща проголосував за введення нових змін до Закону „Про надання допомоги громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території України“. Законопроєкт із запропонованими змінами готувався відповідними урядовими інстанціями не один місяць, і лише в кінці жовтня його було оприлюднено на сайті Центру урядового законодавства (RCL).
На сьогодні законопроєкт отримав майже одноголосну підтримку під час голосування в Сеймі – нижній палаті парламенту Республіки Польща. За підтримку законопроєкту висловилися 429 депутатів, а проти були лише 9. Тож до набрання чинності закону в новому вигляді залишилося лише два кроки, а саме затвердження польським Сенатом (верхньою палатою польського парламенту) та підписання закону президентом. Лише після цього нові поправки набудуть чинності.
Чого стосуються зміни до Спецзакону
У своєму первинному вигляді цей закон був прийнятий 12 березня й регулює становище біженців у Польщі з початку війни, включаючи законність їхнього перебування, право на освіту та роботу, доступ до охорони здоров’я. Раніше до Спецзакону вже вносилися поправки, які регулювали, наприклад, умови для осіб, які ведуть бізнес у Польщі. Цього разу нововведення стосуються загальних умов перебування українських біженців на території Польщі та встановлення нових обов’язків для вимушених мігрантів. Як зазначалося в проєкті змін до Закону:
До теперішнього часу дія Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території країни […] принесла досвід, який свідчить про необхідність чергового внесення змін, що полягають в уточненні окремих його положень, зміні деяких прийнятих рішень, а також доповненні його новими нормами.
Основна частина зазначених в проєкті змін та уточнень чинних положень Спецзакону стосується, головним чином, таких питань, як:
легалізація українців на території Польщі, строки перебування та перетин кордону українцями;
врегулювання процедури допомоги біженцям у місцях колективного проживання;
розширення та диверсифікація системи пільг для українців.
Дозвіл на проживання для українців, які заїхали після та до 24 лютого 2022 року
Законопроєктом про внесення змін до Спецзакону передбачено, що українці, які перебувають на території Республіки Польща на умовах тимчасового захисту, для продовження свого легального перебування в країні не повинні подавати заявку на отримання дозволу на проживання (karta pobytu). Навіть якщо їхній строк перебування в Польщі вже перевищив дев’ять місяців. Поточну відмову від цієї процедури Міністерство внутрішніх справ та адміністрації аргументує тим, що це може призвести до організаційного колапсу у відповідних державних установах. Крім того, на сьогодні в цьому немає об’єктивної потреби. Адже, згідно зі Спецзаконом, українські втікачі від війни мають право на цілком легальних підставах перебувати в Польщі протягом 18 місяців від 24 лютого 2022 року (до 24 серпня 2023 року).
Тож у оновленому варіанті закону виключили пункт, який надає біженцям із України право на отримання звичайного дозволу на тимчасове перебування після дев’яти місяців перебування в Польщі (у первинному варіанті Спецзакону передбачалася така можливість). Тим не менш, українці, які заїхали до Польщі після початку війни, все ж таки зможуть подати заявку на отримання карти побуту з 1 квітня – але тільки ті, які мають тут офіційну роботу або провадять іншу зареєстровану економічну діяльність.
Щодо громадян України, які перетнули українсько-польський кордон до 24 лютого 2022 року, зміни до Закону так само передбачають подовження для них дозволу на легальне перебування в Польщі. У той час, як попередній варіант Спецзакону дозволяв таким особам легально залишатися в країні до кінця 2022 року, відповідною поправкою цей термін подовжено до 24 серпня 2023 року.
Зобов’язання українців отримувати PESEL
У оновленому Спецзаконі передбачена вимога до українських біженців, які прибувають до Польщі та планують тут залишатися в статусі тимчасового європейського захисту, в обов’язковому порядку оформити номер PESEL. На це мігрантам відводиться строк у 30 днів. Це стосується як тих українців, які тільки будуть заїжджати до Польщі, так і тих, хто вже перебуває певний час на польській території. Для останньої категорії відлік тридцяти днів почнеться від моменту набрання чинності поправок до закону. До цього моменту отримання PESEL відкривало для українців шлях до багатьох можливостей у Польщі, але не було обов’язковим. Також одне з нововведень до закону запроваджує спрощення для громадян України, які з певних причин утратили можливість доступу до Довіреного профілю (Profil zaufany).
Визнання електронної посвідки на проживання для українців у Польщі Diia.pl
Наступною важливою поправкою до Спецзакону є офіційне санкціонування в якості посвідчення на проживання для громадян України електронного документу, доступного в додатку Diia.pl. Узаконення цього електронного документу має закрити всі питання та усунути будь-які проблеми, пов’язані з перетином кордону українцями. Адже поправка до Спецзакону на законодавчому рівні закріпить той факт, що встановлений модуль Diia.pl разом із проїзним документом надаватиме право громадянину України багаторазово перетинати кордон на короткий строк – наприклад, за сімейними обставинами, для отримання документів або вирішення професійних питань − без необхідності отримання візи.
Крім того, Польща офіційно повідомила країни ЄС та Шенгенської зони, що Diia.pl є достатнім документом для підтвердження легального перебування українських воєнних мігрантів в Польщі. Тож цей електронний документ дозволяє громадянам України безперешкодно подорожувати до країн Євросоюзу та навіть за їхніми межами.
Посилення контролю над українськими біженцями, які є отримувачами соціальних виплат
Нововведенням у Спецзаконі також є й запровадження положення щодо призупинення всіх фінансових виплат для українських біженців, які перетинають польський кордон та виїжджають із Польщі. Якщо біженець повертається до Польщі протягом 30 днів, соціальні виплати відновлюються (механізм цього процесу ще не має детального пояснення). Якщо ж біженець перебуває за межами Польщі більше 30 днів, він втрачає спеціальний статус та всі пов’язані з цим привілеї, у тому числі право на допомогу та соціальні виплати. Хоча спецстатус можна буде відновити у випадку, якщо особа знову буде змушена шукати прихистку від війни та виїде до Польщі. Для реалізації посилення контролю за громадянами України – отримувачами соціальних виплат, які виїжджають із Польщі, у змінах до закону запроваджені правові підстави для отримання органом соціального страхування від Прикордонної служби інформації з реєстру про перетин українцями кордону.
Зміни в організації допомоги у місцях колективного проживання біженців
Згідно з поправками до Спецзакону, змін набудуть і умови надання допомоги українцям, які проживають у колективному житлі. Нововведення передбачають, що громадяни України, які заїхали до Польщі, тікаючи від війни, та оселилися в пунктах масового розміщення, зможуть залишатися там на безплатній основі протягом 120 днів. Якщо точніше, з 1 березня 2023 року біженці, які на той момент перебуватимуть в Польщі більше 120 днів, будуть повинні компенсувати 50% вартості допомоги, яку вони отримують в місцях колективного проживання (але не більше 40 злотих на добу). А з 1 травня 2023 року громадяни України, які на правах біженців перебуватимуть у Польщі понад 180 днів, матимуть обов’язок покривати 75% витрат, пов’язаних із їхнім утримуванням в центрах масового проживання (але не більше 60 злотих на добу).
Тим не менш, від цього обов’язку навіть після закінчення 120 днів звільняються найбільш вразливі категорії громадян України:
особи з інвалідністю та їхні опікуни;
люди пенсійного віку;
неповнолітні;
вагітні жінки;
особи, які виховують дитину віком до 1 року;
батьки/опікуни трьох і більше дітей.
Не змушуватимуть сплачувати за своє проживання й осіб, які з якихось причин перебувають у важкій життєвій ситуації та не можуть брати участь у витратах. Кожна така ситуація розглядатиметься в індивідуальному порядку, її оцінюватиме воєвода або суб’єкт, який безпосередньо надає допомогу
Стосуються ратифіковані Сеймом поправки до Спецзакону й розширення та диверсифікації пільг для українських біженців. Так, згідно з нововведеннями:
органи місцевого самоврядування Польщі отримають подальше фінансування (понад 2 млрд злотих), призначене перш за все для реалізації освітніх завдань, пов’язаних із навчанням, вихованням та доглядом за дітьми та учнями з України в 2023 році;
із Фонду допомоги будуть виділені кошти на збереження матеріальної й нематеріальної культурної спадщини України;
фірми та організації, які допомагають Україні, протягом усього наступного року зможуть продовжувати користуватися податковими пільгами.
