Назарію Гусакову готують заочну підозру: скандал довкола пожертв виходить на новий рівень
Найближчими днями українцеві Назарію Гусакову, який страждає на спінальну м’язову атрофію (СМА), буде заочно оголошено про підозру у справі про можливе незаконне привласнення благодійних коштів. Про це 23 липня повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко під час офіційного брифінгу.
За словами очільника Офісу Генпрокурора, на цей момент правоохоронні органи мають достатній обсяг доказової бази, щоб кваліфікувати дії фігуранта та передати справу на новий процесуальний етап. «Учора спілкувався із заступницею, вона доповіла, що сьогодні або завтра планується заочне оголошення підозри Гусакову. Він нині перебуває за кордоном, тому це буде зроблено без його фізичної присутності», — зазначив Кравченко.
Що саме інкримінують Гусакову?
Назарій Гусаков — особа, добре знана в українському інфопросторі як пацієнт із рідкісним захворюванням СМА, який неодноразово відкривав збори на дороговартісне лікування. Але останнім часом його ім’я фігурує не у зверненнях про допомогу, а у контексті одного з найгучніших скандалів, пов’язаних із довірою до благодійності.
Правоохоронці підозрюють, що частина коштів, які надходили Гусакову від небайдужих українців, могла бути витрачена не на медичні препарати, як це декларувалося, а на інші потреби — зокрема, розваги, ставки або особисті витрати.
Попри це, Кравченко наголосив, що оголошення підозри — це лише проміжний крок: слідство триває, і його мета — встановити повну картину подій. «Ми не ставимо крапку. Йдеться про тривалий процес, де ключове — встановити істину», — підкреслив він.
Які прогнози дають експерти?
Відома правник Вікторія Корєтнік, юридичний радник, вважає, що справу щонайменш спустять на тормозах. Ніякої екстрадиції, до прикладу, Гусакова в Україну не буде, вважає Вікторія.
Труднощі слідства: мовчання потерпілих
Один із ключових викликів у цій справі — позиція людей, які надсилали кошти. За словами Генпрокурора, значна частина осіб, які перераховували гроші Гусакову, відмовилися визнавати себе потерпілими. Наразі таких — понад 300 осіб. Через це обсяг потенційних збитків, які можна інкримінувати підозрюваному, суттєво зменшився.
«Зараз ідеться приблизно про 1,2 мільйона гривень. Але це лише ті кошти, які можемо офіційно враховувати, оскільки по решті немає статусу потерпілих», — пояснив Кравченко.
Така ситуація свідчить про глибоку емоційну складову — для багатьох українців справа Гусакова стала не лише юридичною, а й моральною дилемою. Люди, можливо, не готові визнавати, що стали жертвами можливого шахрайства.
З чого все почалося: сумніви з соцмереж
Перші сигнали про можливі зловживання з’явилися у соцмережах. Активісти та небайдужі користувачі X (колишній Twitter) почали публічно звертатися до Назарія з вимогою надати докази цільового використання зібраних грошей. Зокрема, мова йшла про чеки, банківські виписки або документи про купівлю ліків.
Увагу викликала і невідповідність у заявах самого Гусакова: на різних етапах зборів він наводив різні суми, необхідні щомісяця на медикаменти. Крім того, у його Telegram-каналі знайшли повторювані світлини одних і тих самих препаратів, які він щоразу подавав як «нову партію». Це ще більше посіяло сумніви.
Згодом з’явилися скриншоти та повідомлення, що вказують на участь Назарія в онлайн-покері. Він також неодноразово згадував про своє захоплення беттінгом, а деякі користувачі припускали, що кошти від благодійників могли йти на ставки.
Відома підтримка і відповідь самого Гусакова
Попри критику, Назарій отримав і значну підтримку від відомих людей та публічних осіб. Його захищали блогери, журналісти, волонтери, а також політики. Серед тих, хто публічно висловив підтримку — активіст Сергій Стерненко, блогер Ігор Лаченков, мер Львова Андрій Садовий, а також інші публічні постаті, що довгий час підтримували хворих на СМА.
У відповідь на звинувачення Гусаков визнав: частину коштів справді витрачав не лише на ліки. За його словами, мета зборів полягала в тому, щоб забезпечити собі гідне життя, а не лише лікування. До витрат входили послуги асистентів, оплата оренди житла, харчування та інші щоденні потреби.
Він визнав, що допустився помилок у комунікації: не розділив рахунки на лікувальні й побутові витрати, не вів публічну фінансову звітність і не зберігав усі чеки. Водночас заявив, що не мав відповідного досвіду та наміру ввести людей в оману.
Мораль: Довіра — це обов’язок, а не ресурс
Скандал навколо Назарія Гусакова — не просто резонансна справа, це важливий урок для всього суспільства. Він показує, наскільки вразливою є система благодійності, яка базується виключно на довірі. У світі, де допомога ближньому стала соціальною нормою, будь-яка пляма на репутації одного — кидає тінь на всю систему.
Ця ситуація доводить: навіть якщо мета збору — благородна, без чіткої звітності та прозорості легко втратити довіру людей. А відновити її потім — надзвичайно складно. Прозорість, публічність і точність у використанні коштів — це не опція, а обов’язкова умова, коли йдеться про доброчинність.
Просиш допомоги — будь готовий пояснити кожну витрачену гривню. Особливо, якщо твоя історія стала символом для сотень тисяч людей.
Благодійність — це не просто фінансова транзакція, це акт довіри. Коли суспільство відгукується на чужу біду, воно вкладає не лише гроші, а й надію. І кожен, хто бере ці кошти, має пам’ятати: він несе відповідальність перед кожним добродієм. Бо втрата довіри — це найгірший борг, який не повернеш навіть мільйоном звітів.
