Консультує юрист Центру Права та Захисту Леонід Подоляк.
Поділ майна між чоловіком і дружиною — одна з найбільш делікатних і водночас юридично складних процедур, яка виникає у разі розлучення або бажання сторін визначити права власності заздалегідь. Найменш конфліктний спосіб вирішити це питання — добровільний поділ майна.
Суть добровільного поділу майна
Добровільний порядок означає, що чоловік і дружина домовляються між собою про те, кому і яка частка спільного майна належатиме. Така домовленість обов’язково закріплюється документально, а для нерухомості ще й засвідчується нотаріусом.
Таким чином, подружжя саме визначає:
- частки у спільній власності (порівну чи в іншому співвідношенні);
- кому саме дістається конкретне майно;
- порядок користування речами або коштами.
Цей спосіб є найбільш вигідним, оскільки дозволяє уникнути судових процесів і тривалих суперечок.
Юридичні вимоги
Сімейний кодекс України встановлює, що договір про поділ нерухомого майна (будинок, квартира, земельна ділянка тощо) має бути нотаріально посвідчений (ч. 2 ст. 69 СК України).
Крім цього, Цивільний кодекс (ст. 182) вимагає державної реєстрації права власності на нерухомість і всіх правочинів, що з нею пов’язані. Це означає, що після підписання договору його необхідно зареєструвати у відповідних державних реєстрах.
Щодо рухомого майна (побутова техніка, меблі, транспортні засоби тощо), спеціальних вимог у Сімейному кодексі немає. Отже, форма договору визначається загальними правилами ЦК України (статті 205–208) — він може бути як письмовим, так і усним, але для юридичної безпеки краще оформлювати угоду у письмовій формі.
Відмінність договору про поділ майна від шлюбного договору
Не слід плутати ці два правові документи:
- договір про поділ майна укладається щодо речей, які вже набуті подружжям під час шлюбу;
- шлюбний договір може визначати правила щодо майна, яке з’явиться в майбутньому, а також встановлювати особливі умови користування чи спадкування.
Таким чином, шлюбний контракт більше спрямований на майбутнє, а договір про поділ — на врегулювання питань, що вже існують.
Які документи потрібні для нотаріального посвідчення
Для підписання договору про поділ майна у нотаріуса необхідно підготувати:
- паспорти та ідентифікаційні коди обох сторін;
- свідоцтво про шлюб (або свідоцтво/судове рішення про його розірвання, якщо поділ відбувається вже після розлучення);
- шлюбний договір — якщо він існує;
- правовстановлюючі документи на майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, витяги з реєстрів тощо);
- довідку про зареєстрованих осіб у житлі (для перевірки прав користування, особливо якщо зареєстровані неповнолітні).
У випадках, коли майно поділяють не офіційно одружені, а особи, що проживали однією сім’єю, потрібні докази фактичного спільного проживання:
- договір про ведення спільного господарства,
- судове рішення про встановлення факту спільного проживання,
- інші документи, що підтверджують набуття майна під час спільного життя.
Переваги добровільного поділу
- відсутність тривалих судових процесів;
- економія коштів і часу;
- можливість зберегти добрі стосунки між сторонами;
- юридична визначеність і захист від майбутніх спорів.
Добровільний поділ майна — найбільш зручний і практичний спосіб врегулювати питання власності після розлучення або під час шлюбу. Нотаріально засвідчений договір гарантує, що домовленості подружжя матимуть юридичну силу, а сторони зможуть уникнути судових конфліктів. Вчасне оформлення документів допоможе заощадити нерви, гроші та захистити права кожного.
