Для чого вносити свою нерухомість у новий реєстр?

Повідомлення Міністерства юстиції України: Часто буває так, що громадяни з 2003 року не вчиняли щодо нерухомості жодних правочинів, тому відповідна інформація до Державного реєстру прав не вносилася. Хоча такі особи й мають правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на нерухомість, у паперовому вигляді.

Якщо вам потрібно перевірити наявність чи відсутність вашої нерухомості в новому реєстрі, пишіть нашим юристам вже зараз в телеграм . Ми все зробимо онлайн!

Для чого необхідно внести відомості про нерухомість до Державного реєстру:
— вчинення будь-яких дій з нерухомим майном можливе лише за наявності відомостей у Державному реєстрі прав;
— лише зареєстровані у Державному реєстрі прав права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вона належить;
— створення додаткових гарантій та зведення до мінімуму можливості недобросовісних осіб зареєструвати на себе права, які їм не належать;
— захист майна від шахрайства, адже підробити правовстановлюючі документи в паперовій формі значно легше, ніж в електронній;
— державний реєстр прав є перешкодою для проведення незаконних операцій з нерухомістю;
— державний реєстр прав робить неможливим потрапляння копій документів до третіх осіб;
— у разі відсутності документів про право власності, таке право підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру прав, яка отримується шляхом безпосереднього доступу до нього, без вимоги відповідних дублікатів документів;

Державний реєстр прав забезпечує захист і дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від війни.

Як внести відомості про своє майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та навіщо це робити?

Якшо ви за кордоном — Наша команда фахівців допоможе вам з реєстрацією нерухомості в новому реєстрі. пишіть нашим юристам зараз в телеграм

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень — офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Внесення нерухомого майна в Державний реєстр прав виключно добровільне і не має нічого спільного з втратою права власності на нього.

Державний реєстр прав забезпечує захист і дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від війни.

Перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, визначених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі-Закону):
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості; 
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; 
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 
13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності; 
13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
13-3) договору про передачу страхового портфеля;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Також державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, зокрема, в разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, через Дію.

Відповідно до положень статті 20 Закону передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, – в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Державна реєстрація прав здійснюється за заявою, поданою в електронній формі через Портал Дія чи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав через інші інформаційні системи, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та за відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

Слід зазначити, що підстави для неприйняття заяви є вичерпними. Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не підлягає розгляду в разі: 
— невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви; 
— відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку) (частина четверта статті 20 Закону).

Строки проведення реєстраційних дій визначені статтею 19 Закону.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. 
Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

Способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав

Наразі передбачено такі способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав: через портал Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.
Для внесення інформації через Дію необхідно: 
1.створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис); 
2. зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису; 
3. перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності; 
4. заповнити онлайн-форму на отримання послуги; 
5. завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG; 
6. перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом.

Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:
1. підготувати паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії;
2. звернутися до нотаріуса/реєстратора з цими документами;
для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) для особистого звернення;
3. звернутися з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, необхідно звернутись до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів;
Процес державної реєстрації триває до 5 робочих днів. Однак, якщо державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена лише на паперових носіях в БТІ, розгляд заяви можуть зупинити. В такому разі реєстратор формує та надсилає запит до БТІ для перевірки права власності на основі інформації з документів, доданих до заяви. Строк розгляду — до 30 робочих днів. 
Після успішної реєстрації дані про власника з’являться в Державному реєстрі прав і будуть доступні для перегляду.