Блиск зник, залишилася реальність: чому в Україні різко побільшало розлучень
Поки Україна фіксує рекордну кількість нових шлюбів, паралельно спостерігається стрімке зростання розлучень. Топова юристка Вікторія Корєтнік ділиться причинами, що стоять за цим явищем.
Перший сплеск — ковід, другий — повномасштабна війна
Ще у 2020 році під час пандемії COVID-19 спостерігався перший різкий ріст звернень щодо розлучень. Але війна змінила масштаби: кількість запитів не просто зросла — вона продовжує стрімко збільшуватись. Люди в умовах страху, втрат і невизначеності масово переосмислюють своє життя, — розповідає Вікторія.
Категорія перша: не витримали
Ці пари були лише формально сім’єю. У стресі першого етапу вторгнення люди шукали підтримки, але швидко усвідомили, що не можуть покладатися на партнера. «Я більше не хочу бути з цією людиною, навіть якщо завтра помру», — такими були звернення до адвокатів. Багатьом був потрібен не лише юридичний розрив, а й психологічне полегшення.
Категорія друга: розпалася «інстаграмна картинка»
Це сім’ї, які багато років жили задля соціального образу. Публічні люди, бізнес-партнери або подружжя без емоційної близькості. Вони довго трималися за статус, але війна дала поштовх розірвати фіктивні союзи. Такі пари — не поодинокі, хвиля ще не вщухла.
Категорія третя: зради стали явними
У багатьох випадках жінки опинялися в евакуації в одному помешканні з іншими «обраницями» свого чоловіка. У хаосі перших тижнів війни чоловіки вивозили не лише дружин і дітей, а й коханок. Істина ставала очевидною, коли всі опинялися в одній квартирі. Далі — конфлікти, зневага, і як наслідок — розрив.
Категорія четверта: нові цінності за кордоном
Чимало жінок, які виїхали з України, були залежними від чоловіків до війни. Але, опинившись в інших країнах, вони відкрили в собі нову силу. Вивчили мову, влаштувались на роботу, знайшли друзів, подолали страх. «Я можу сама», — це стало гаслом. І багато хто зрозумів: більше не хоче повертатися в стару роль, а тим паче — в старий шлюб.
Є й ті, хто виїхав, але не змінився: вони продовжують чекати від чоловіків рівня життя, як до війни. Але чоловіки залишилися в Україні, працюють у складних умовах, займаються волонтерством, і не завжди можуть забезпечити «звичний рівень шопінгу». Це викликає напругу і призводить до розриву.
Категорія п’ята: кожен пішов своєю дорогою
Ці пари змогли виїхати разом, але в новій реальності зрозуміли: їм нічого ділити. Не війна, не зради — просто життя розвело їх у різні боки. Виявилось, що єдина нитка, яка тримала стосунки — це рутина, спільні фото в соцмережах і звичка.
Загальна тенденція: більше щасливих рішень, менше ілюзій
Сьогодні тисячі українців переживають найсильніші емоційні навантаження. У когось це призводить до хвороб, у когось — до нового усвідомлення. І хоча розлучення — болісний крок, багато хто нарешті дозволив собі бути чесним із собою. Війна стала каталізатором не лише трагедій, а й особистої свободи. Ми перестаємо жити за старими шаблонами. Формула «стерпиться — злюбиться» більше не працює.
